Приповiстi 10

1 Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний – материне горе.

2 Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.

3 Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.

4 Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.

5 Хто лїтом жне, – се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той – чоловік безпутний.

6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.

7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.

8 Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.

9 Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.

10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.

11 Уста праведного – се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.

12 Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.

13 В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.

14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного – се близька погибель.

15 Багацтво – се утверджене місто багатиреві, а злиднї – се страх убогому.

16 Праця праведного – для життя, надбаннє безбожника – на гріх.

17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.

18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.

19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика – розумен.

20 Очищене срібло – язик праведника, серце же безбожних – се покидь.

21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

22 Господня благодать – вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

23 Чинити зло – безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.

24 За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.

25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний – мов би на вічних підвалинах.

26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.

27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.

28 Дожиданнє праведних – радість, а надїя безбожних погибне.

29 Безвинному дорога Господня – твердиня, а страх беззаконникам.

30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.

31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.